Я втек від вигору з 5 міні-іграми

Я навіть не думав, що гра може врятувати. У тишому солітуді — ірландська католичка мати, китайський християнин — я зрозумів: тиша має значення. Моя терапія була не у кріслі психотерапевта, а у світлі лазерного автомату о 2:17 ранку. Ігри не про грош. Вони про ритм. Кожен оберт — це мікро-медитація: п’ять секунд тишы між дзваном цифрових дзвоник і шепером золотого хмару. RNG не брехав. Шанси були опублiкованi — 90–95%. Це був не щастя, а дизайн.