Я — Карла, з Брукліна, яка перетворила оберти на ритуал сподівання. Не вдача — а ритм, стрим і тихе чарівля вибору моменту зупинки. У моїй подорожі від початківця до «Золотого Миші» я дізнався, що радість живе у спині, а не у виграші.